Будинок Сотника

Визначальними для проекту стали повага і відданість українській традиційній культурі – як народній архітектурно-формотворчій складовій, так і ужитково-побутовому народному мистецтву. В основу образу будівлі ліг принцип синтезу – утворення сучасного житла з базовими українськими, дещо архаїчними рисами і модерновим сучасним наповненням.

Загальний зовнішній вигляд будівлі створено за рахунок взаємодії фактур, матеріалів і об’ємних елементів пластики фасаду. Вхідний ґанок з піддашшям, галерея першого поверху по дві сторони світлиці, балкон з галереєю на 2-му поверсі.

Перший поверх цілком традиційно формують: прихожа, гардеробна, гостьовий санвузол, кухня з великою обідньою частиною, велика світлиця зі сволоком і традиційним “коменком”. Світлиця має свій літній окремий вихід на криту галерею, що зорієнтована на південь та захід.

Другий поверх займають дитячі кімнати зі своєю ванною та гардеробною кімнатами. А також спальня господарів, що розташована у дворовому крилі будинку, з окремими ванною, гардеробною і гостьовою кімнатами. Зі спальні господарів та ванної кімнати можна вийти на балкон-галерею.

Третій (мансардний) поверх займає студія-майстерня, що заповнює увесь простір під чотирисхилим дахом, де максимальна висота сягає 4,8 м.

В цокольному поверсі розташована котельна кімната, пральна-сушильна та господарські кімнати.

В плані будівля складається з 2-х частин, квадратної та прямокутної. Кожна з них відповідно покрита чотирисхилим та двосхилим дахом.

Стіни цокольного поверха з залізобетонних блоків, першого поверху – з пустотілої керамічної цегли. Стіни 2-го та мансардного поверхів з деревяного клеєного бруса. Покрівельний матеріал – дерев’яний ґонт з дубових дощок.

Вікна будинку дерев’яні з 2-камерним склопакетом. Невеликі, з ледь помітною лучковою аркою-перемичкою. Прообразом форми слугували вікна в кам’яницях 17-18 сторіччя з малих містечок Поділля.

Двері так само – опрацьовані образи дверей 18-19 сторіччя з житлових та господарських будівель. У вітальні-світлиці, окрім пластичних рішень, використано і поліхромний розпис стулок дверей.

Інтер’єр наповнено тканими текстильними елементами, ужитковою керамікою, але досить витриманий і зайве не перевантажений. Камін-“коменок” обличковано традиційними кахлями.

Генеральний план ділянки розроблено відповідно до кількох ключових побажань: господарчий двір з гаражем та коморою при в’їзді, поруч гостьовий будиночок-майстерня, а також стайня. Далі велика засіяна травою галявина, фруктовий сад, – усе це територія відпочинку. Галерея та вихід зі світлиці 1-го поверху будинку межує з ділянкою саду декоративних дерев та кущів, де розташовано стилізований басейн-купіль.

Проект