Іван Кушнір – головний архітектор проекту;
Віталій Здановський – архітектор.
Задум композиції будується на принципі поетапного розгортанні перед глядачем всіх географічно-кліматичних районів Криму. Важливим в задумі було передати основні риси середовища житлової забудови, притаманні різним районам – розосереджена степова і частково передгірна, компактна гірська та ярусна гірська, а також компактна міська забудова південного берега Криму.
Ділянка знаходиться в рівнинній частині Національного музею народної архітектури та побуту України, в межах експозиції “Південь України”, і силуетно проглядається з центрального входу. Початковим візуальним акцентом є курган з половецькою кам’яною бабою з м.Волноваха. Навколо кургана сам ландшафт і рослинність максимально наближені до степової кліматичної зони.
Степова дорога веде рівниною до перших будівель. Це реконструкція одноповерхового будинку Карасубазарського району, будинок-“плетінка”, стіни якого зроблені з дерева та обмазані глиною з обох боків. Будинок невисокий, глухою стіною звернений до вулиці, вхід до будинку – з двору. Дах будинку двосхилий і дуже пологий, дерев’яна стропильна конструкція покрита жолобчастою черепицею по глиняній основі. Впритул до житла стоїть невелика господарська споруда під одною з ним покрівлею.
Наступні споруди в експозиції – будинки з районів передгір’я Криму. Це невеликий двокамерний одноповерховий будинок з с.Шелень Судакського району. Зовнішні стіни з каменю, внутрішні – каркасного типу з заповненням стін саманом. Пласка глиняна покрівля по дерев’яних балках. Цей тип будинку вважається найархаїчнішим. Від вулиці двір і сад відгороджує невисока кам’яна огорожа.
Поруч іще один будинок – але вже двоповерховий, з характерними рисами будівлі з комбінованими конструкціями, на невеликому рельєфі; походить він з лісистого передгір‘я Криму. Перший поверх кам’яний, другий – дерев’яні зрубні та частково каркасні стіни з саманним заповненням. На покрівлі жолобчаста черепиця. Паркан із каменю огороджує двір по периметру, і в ньому є окремий вхід до саду.
Будинки, розташовані неподалік на протилежному боці вулиці – це гірський Крим. Рельєф безпосередньо впливав на формування житлової забудови цих малих містечок. Тут, в експозиції, на штучно сформованому рельєфі відтворено двоповерховий будинок каскадного типу. Такі житлові будинки утворювали щільну забудову та формували своєрідні тераси на схилах гір. Вузькі сходи й стежки були заміною традиційного вуличного сполучення. Тильна стіна або кілька стін врізалися в рельєф. Покрівля нижнього рівня будинку слугує терасою для верхнього рівня. Це фактично зразок експлуатованої покрівлі, що часто використовується в сучасній архітектурі.
Продовженням експозиції є дещо звужена доріжка, що пролягає через скупчення великих кам’яних брил з притаманними гірському Криму хвойними видами дерев та кущів. З верхньої точки штучно створеного “гірського масиву” відкривається частина експозиції південного берега Криму. Центром цієї частини експозиції є Майдан, до якого веде звивиста неширока вуличка. Її формують фасади кількох двоповерхових будинків та подекуди високі паркани, що відгороджують внутрішні двори.
По ходу розкриття вулиці в бік Майдану вздовж фасадів розташовані пересувні ятки ремісників та міський водограй Сирли Чешме. Один з будинків – реконструкція з Бахчисараю, Маале Астма Кую. Стіни з каменю-ракушняка на глиняно-вапняному розчині, вхід на першому поверсі, що має кілька кімнат з чітко виділеними функціями. Характерним для такого типу будинків є внутрішній двір, який, у свою чергу, має кілька рівнів. З двору на другий – житловий – поверх, ведуть дерев’яні сходи, що виходять на галерею. На другому поверсі будинку розташовані житлові кімнати, до яких потрапляємо з галереї.
Наступний будинок розташовано ближче до Майдану. Це реконструкція будинку 17 ст. за дослідженнями та схемами Усеїна Боданінського, які він зробив у лютому 1924 р. Двоповерховий будинок Аджи Османа з Маале Сирли Чешме в Бахчисараї. Він має подібні риси, але більший за розмірами та значно ошатніший за оздобленням фасадів та інтер’єрів. Передбачено, що двір та сад цього будинку будуть мати простір не лише для коротких екскурсій, а й для проведення триваліших освітніх та культурно-мистецьких подій.
Домінантою Майдану та всієї експозиції є відтворена за давніми архівними джерелами Медресе з мінаретом. Також неподалік Майдану передбачено спорудження будинку, який заплановано перевезти зі звільненого Криму.
Покриття вулиці, що веде до Майдану, виконано з каменю-сланця, з організованим вздовж краю вулиці відведенням дощових вод. Крім вулиці, є кілька менших транзитних доріжок, що сполучають між собою частини експозиції, а також прилеглі реконструйовані садиби Музею. Весь маршрут та кожен об’єкт експозиції “Бахчисарай Маале” має інформаційний аудіовізуальний супровід трьома мовами. Малі архітектурні форми, штучно створений рельєф з перепадами висот, композиції багаторічних рослин та кам’яних брил візуально доповнюють відтворення давнього архітектурного середовища Криму.
